Від осені 2023 року Міжнародна організація з міграції (МОМ) фіксує сталу динаміку повернення українців на батьківщину. Згідно з останніми даними, кожні шість місяців додому повертаються близько 100 тисяч осіб.

За словами дослідників, процес повернення здебільшого поступовий і зважений. Найчастіше приїжджають окремі члени родин, а не всією сім’єю — це свідчить про виважене прийняття рішення та оцінку ситуації в Україні.

Основні причини повернення:

• бажання бути поруч із родиною та близькими;
• необхідність догляду за літніми батьками чи родичами;
• прагнення відновити кар’єру або власну справу;
• завершення навчання або терміну дії дозволів на перебування за кордоном;
• втрати роботи;
• складнощі з інтеграцією за кордоном (мовні та культурні бар’єри);
• емоційне бажання жити вдома, попри ризики;
• покращення ситуації в окремих регіонах України.

Географія повернення:

• Переважна більшість тих, хто повертається, — 93% — приїжджають з країн Європейського Союзу, насамперед:
• з Польщі — 36%;
• з Німеччини — 16%.

Таке розподілення відповідає статистиці розселення українців у перші роки повномасштабної війни.

Скільки українців залишаються за кордоном?

Станом на початок літа 2025 року, за даними Євростату, у країнах ЄС перебуває 4,26 мільйона українців зі статусом тимчасового захисту. У квітні 2025 року цей показник збільшився ще на понад 2,5 тисячі осіб, найбільше — у Швеції.

Європейські перспективи:

13 червня 2025 року Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про продовження дії Директиви про тимчасовий захист для українців. Також обговорюються сценарії на випадок завершення дії захисту, зокрема щодо добровільного повернення, інтеграції та довгострокових віз.

Повернення додому — це не лише логістичне чи юридичне питання. Це складний, але глибоко особистий вибір. Це — про довіру до країни, бажання бути поруч із рідними, відбудовувати нове життя попри все. І цей вибір потребує нашої спільної підтримки.