Поранення під час служби — це не лише медичне питання, а й сфера чітко визначених державних гарантій. Які послуги є безоплатними, що саме фінансується державою та чи можливі додаткові витрати — пояснюємо на основі позиції Департаменту охорони здоров’я Міністерства оборони України.

Безоплатна медична допомога — державна гарантія

Лікування військовослужбовців фінансується коштом державного бюджету. У військово-медичних закладах — за відомчими програмами Міністерства оборони, у цивільних лікарнях із контрактом із Національною службою здоров’я України — напряму через державне фінансування. Військовослужбовець як пацієнт не повинен оплачувати лікування.

Що входить до безоплатного лікування

Держава покриває повний спектр медичної допомоги, зокрема:

• хірургічні втручання та стаціонарне лікування;
• медикаменти й витратні матеріали;
• протезування та технічні засоби реабілітації, включно з високотехнологічними рішеннями;
• психологічну допомогу та лікування ПТСР;
• медичну й фізичну реабілітацію після поранень.

Лікування за кордоном

У разі, якщо необхідну допомогу неможливо надати в Україні, військовослужбовця можуть направити на лікування за кордон, зокрема в межах програми Medevac Ukraine. У таких випадках лікування організовується за державними процедурами, витрати покриває приймаюча сторона, а для пацієнта воно залишається безоплатним.

Чи залежить лікування від обставин поранення

Медична допомога надається безоплатно незалежно від обставин отримання поранення — як у зоні бойових дій, так і в тилу. Маршрут лікування визначається виключно за медичними показаннями. Водночас соціальні виплати, статуси та пільги можуть залежати від характеру й обставин ушкодження.

Що відбувається на практиці

Система побудована за принципом прямого фінансування медичних закладів, а не компенсації витрат пацієнтам. Загального механізму відшкодування самостійно оплаченого лікування законодавством не передбачено.

Водночас можливі окремі випадки компенсації, якщо лікування здійснювалося поза відомчою системою за офіційним направленням або рішенням військового органу. У разі потреби військових можуть направляти до спеціалізованих установ, зокрема профільних національних інститутів. У сфері реабілітації також передбачені механізми компенсації, зокрема за самостійно придбані засоби.

Держава гарантує військовослужбовцям безоплатну медичну допомогу в межах чинного законодавства. У разі виникнення вимог щодо додаткових оплат важливо перевіряти їх обґрунтованість і правовий статус.