З початку повномасштабної війни мільйони українців отримали тимчасовий захист у країнах Європейського Союзу відповідно до Директиви Ради ЄС 2001/55/EC. Станом на 2025 рік дія цього механізму продовжена щонайменше до 4 березня 2026 року. Однак із поверненням частини українців додому або їх переїздом до інших країн ЄС виникає багато запитань щодо повторного отримання захисту.

13 червня 2025 року Рада ЄС ухвалила політичне рішення щодо продовження дії Директиви, а також обговорила подальші рекомендації на період після завершення тимчасового захисту.

Що таке повторний тимчасовий захист?

Це звернення по тимчасовий захист повторно, якщо:

  • ви повернулися в Україну, але згодом знову виїхали;
  • ви змінили країну перебування в межах ЄС;
  • ви добровільно відмовилися від попереднього статусу, але потребуєте його повторно.

Причини таких дій можуть бути різними — від сімейних обставин і лікування до пошуку кращих умов для життя. Водночас умови поновлення статусу залежать від законодавства конкретної країни.

У яких країнах можна повторно отримати тимчасовий захист і за яких умов?

Нідерланди
Повторний захист можливий, якщо з моменту виїзду з країни до повернення минуло не більше 8 тижнів. Якщо більше — доведеться подавати нову заяву, іноді навіть через судову процедуру.

Німеччина
Повторне звернення допускається. Водночас у деяких випадках заявник має довести, що виїзд був тимчасовим (наприклад, через сімейні причини, необхідність лікування тощо).

Польща
Повторна реєстрація можлива лише за наявності доказів, що виїзд був тимчасовим. Якщо ви втратили номер PESEL UKR, подається нова заява на отримання статусу.

Чехія
Потрібно особисто подати заяву і пояснити причини попереднього виїзду. У деяких випадках прийняття рішення може тривати до 30 днів.

Що враховують при повторному зверненні?

  • Чи мав заявник статус в іншій країні ЄС;
  • Чи були вагомі причини для виїзду чи зміни країни перебування;
  • Чи було анульовано попередній статус (там, де така процедура передбачена).

Ризики
Чим довше перебування в Україні або третій країні, тим вища ймовірність відмови у поновленні тимчасового захисту. Це особливо актуально для тих, хто був відсутній у країні тривалий час без вагомих причин або не задокументував факт повернення.